Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – це важливе інфекційне



ахворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який

зпошкоджує імунну систему людини, і таким чином знижує опірність



організму проти, будь-якого захворювання.

Епідемія  туберкульозу в Україні розпочалася  з 1995 року, епідемія ВІЛ-СНІДу - з 1997 року. Епідемічні процеси розвиваються паралельно.

За 8 місяців 2010 року  в області зареєстровано 395 нових випадків ВІЛ-інфекції та 486 випадків туберкульозу, померло від  СНІДу – 36 осіб, від туберкульозу -132.

Станом на 01.09.2010 під медичним наглядом в області перебуває 2177 ВІЛ-інфікованих, поширеність ВІЛ-інфекції становить 195,6 на 100 тис. населення (2009 р - 174,5; по Україні 2009 – 220,9 на 100 тис. населення), у тому числі 240 осіб хворих на СНІД, поширеність – 21,6 на 100 тис. населення (2009 р - 17,8 на 100 тис. населення, по Україні 2009 – 25,8 на 100 тис. населення).

Найвищі показники поширеності ВІЛ-інфекції у  Талалаївському (289,8 на 100 тис.), Прилуцькому (185,0 на 100 тис.), Щорському( 263,5 на 100 тис.) районах та м.Прилуки (346,8 на 100 тис.) та м. Чернігові. Більшість ВІЛ-інфікованих - особи репродуктивного та працездатного віку: протягом 8 місяців 2010 року зареєстровано у віці 30-39 років – 152 особи (38%), та 25-29 років – 79 осіб (20%), сумарно вікова група 20-39 років складає 58%.

Протягом 2010 року інфікувалися ВІЛ статевим шляхом 189 осіб (48%), шляхом ін’єкційного введення наркотичних речовин - 124 особи (31%), від ВІЛ-інфікованих матерів народилась 71 дитина (18%), шлях інфікування не визначений у 11 осіб (3%). Звертає на себе увагу те, що в області, як і в Україні в цілому, збільшується частка осіб, що інфікувалися статевим шляхом  при високому рівні інфікування у середовищі ін’єкційних наркоманів - шприцевий шлях.

Особливістю поширення ВІЛ-інфекції серед жителів області є те, що зростає питома вага випадків передачі ВІЛ статевим шляхом за рахунок статевих партнерів – споживачів ін’єкційних наркотиків. Таким чином, два основні шляхи передачі ВІЛ–інфекції доповнюють та активізують один одного. Ще одна особливість  епідемічного процесу –з більшення  частки ВІЛ-позитивних  жінок серед загальної кількості ВІЛ-інфікованих (до 47%). Переважний шлях інфікування у жінок - статевий (72%)

Серед чоловіків 50% інфікувались шляхом введення наркотичних речовин, 31% – статевим шляхом.

Хворобу легше попередити, ніж лікувати. Досягти успіху можна  лише поєднавши зусилля  працівників  педагогічних, медичних, правових, соціальних та інших закладів і установ, конфесійних і громадських організацій. Від того, наскільки методично правильно буде організована профілактична робота, залежить результат, ціна якого – здоров’я і життя молоді.

Сучасна ситуація у сфері лікування, догляду та підтримки дітей з ВІЛ-інфекцією

6 грудня 2011 року відбулась офіційна презентація результатів дослідження "Сучасна ситуація у сфері лікування, догляду та підтримки дітей з ВІЛ-інфекцією" для партнерів та представників ЗМІ.

Дослідження було проведено Українським інститутом соціологічних досліджень імені О.Яременка в рамках програми співпраці між ЮНІСЕФ та урядом України на 2006-2011 рр., за підтримки ЮНІСЕФ. Згідно з офіційними даними, починаючи з 1987 року, від ВІЛ-позитивних матерів народилось 30,300 дітей. Станом на 1 липня 2011 року, ВІЛ-позитивний статус було підтверджено у 2,669 дітей, ще 6,402 дітей очікують встановлення їх ВІЛ-статусу. Потенціал держави у наданні послуг догляду та підтримки уразливим групам дітей та їх родин вимагає розвитку; охоплення сімей цими послугами досі лишається на незадовільному рівні. Багато сімей з ВІЛ-позитивними дітьми повідомляють про випадки дискримінації їхніх дітей у школах та інших дитячих закладах України, незважаючи на той факт, що національне законодавство гарантує право дитини на освіту та соціальну допомогу, попри їхній ВІЛ-статус. Дослідження виявило переваги та недоліки сучасної системи догляду та підтримки дітей з ВІЛ-інфекцією, змін, які відбулися від початку епідемії ВІЛ у знаннях, ставленні та навичках батьків/опікунів ВІЛ-позитивних дітей та персоналу, задіяного у наданні послуг з лікування, догляду та навчання. В рамках дослідження було розроблено систему індикаторів для моніторингу та оцінки стану сфери догляду за ВІЛ-позитивними дітьми, а також рекомендації для подальшого покращення процесу повноцінної інтеграції дітей з ВІЛ у суспільство. Висновки та розроблені рекомендації в першу чергу розраховані на тих, хто приймає рішення, надавачів послуг, державні та неурядові організації, а також усім тим, хто працює у сфері захисту дітей.